Карпатське літо 2013

[RomenOLI]

коротенький звіт на тему — як ми провели відпустку в Карпатах.

Багато разів їздили в Карпати зимою, на лижі. Влітку не були жодного разу, завжди на морях от і вирішили провести відпустку в "українських Альпах" )) так сказать наверстати упущене.


Загальні дані для допитливих.
період — 21 липня 2013 — 27 липня 2013
кілометраж — 1700 км
середня витрата пального — 7,3 л
учасники — я + кохана.
Весь бюджет склав — 4300 грн.
з них:
— 1000 грн пальне
— 1700 грн жрачка
— 1100 грн проживання (6 ночей)
решта — вхід в культурні об'єкти.
Звідси видно, що основну частину бюджету ми тупо зжерли ))
Маршрут замальований нижче:

З обов'язкових речей взяли планшет з картами і термос. ну і одяг само собою )) Купили в магазі різного печива, щоб завжди було в машині і чай.
Жодних спец підготовок до поїздки не було, ні точного маршруту з вибором доріг, ні броні готелів, ні планування бюджету, тобто майже експромт. Чому майже тому, що все таки за допомогою пари сайтів:
http://www.doroga.ua/
http://www.karpaty.info/ua/
http://www.castles.com.ua/
було обрано об'єкти, в яких хотілось би побувати. На карті просто поставив мітки цих об'єктів і все!
Чому так? можливу тому, що було просто лінь щось планувати, а можливо й тому, що експромтом виходить цікавіше. Жодних прив'язок до графіків, броні житла і т.д. Сподобався краєвид - ставай фоткай,
Сподобалась колиба — ставай і ночуй
закортіло їсти — ставай їж.
Хочеться довше поспати — спимо.
по ходу вирішували чи заїжджати в попередньо відібрані місця чи ні.
Повторюсь — ціллю не було проїхати якомога більше, щоб побачити більше. Потрібно ж і на потім щось залишити. Мені навіть важко порахувати скільки разів за день ми зупинялись, щоб просто повтикати на гарні місцини. А місця там реально гарнющі, хоч за кожним поворотом зупиняйся на фотосесію ))
Заодно вирішили й відмітити 2 місяці спільного життя, офіційного. (ми до цього 9 років прожили разом )


Про погоду.
Погода всі 7 днів була просто шикарна — сонячно, +26 . Лише одного дня був невеличкий дощик відразу після якого знову розпогодилось. Всю неділю нам телефонували близькі з Вінниці і Шостки, розповідали, що в них похолодало і лиють дощі. Але Карпатські хребти затримували всю погану погоду ))

Про ДАІ
За весь час нас не зупинив жоден патруль. Але в кінці, вже перед самою Вінницею я трохи розслабився — перевищив в населеному (Якушинцях) відразу ж був зупинений даівцями і за 5 хвилин відпущений. Пожурили нас, сказали, які ми не хороші, побачили вагітну дружину і відпустили. Так що витрати на ДАІ = 0.

Про житло.
З житлом немає жодних проблем. На будь-який смак і ціну. Приватний сектор просто засипає пропозиціями.
Ще до подорожі переглядаючи місця, в яких було бажання побувати зайшов на сайт Буковеля. Там в розділі тарифів було знайдено 2-х місний номер без харчування в центрі Бука за 111 грн! Спробував зарезервувати — сайт викинув якусь помилку і тоді я забив на ці всі вибори житла і бронювання.


А коли приїхали на Бук, пішли на рецепцію, щоб дізнатись, що є в наявності. Спитали дівчину за цей халявний номер. Вона запитала чи ми бронювали — сказав, що намагались, але не вдалось і таке інше бла-бла-бла…
нам відповіли, що все заброньовано і цих дешевих немає. Запропонувала за 240 грн кажись. А коли взяла паспорт, щоб оформити, сказала, що у мене знайома фамілія та ініціали. Переглянула броні та й відповіла, що ви ж забронювали таки той номер! тільки вартість не 111грн а 120грн, тому що не оплатили. Тобто бронь тоді вдома таки пройшла. В результаті, за всю подорож житло на Буковелі видалось для нас самим дешевим із всіх де ми ночували )).
Там же в номері нас порадував фен, марки "ВалЄра" ))


Всюди була гаряча вода та чиста постіль. Майже скрізь, де зупинялись був Вай-Фай.

Про харчування.
З собою з дому не брали ніяких консервів, макаронів, закруток.
Харчувались переважно в кафе при дорозі, і в колибах там де ночували. кілька разів сніданок входив у вартість житла. Часто проїзджаючи по селах купували на базарі фрукти і один раз в маркеті купували заготовки на бутери.
Скажемо так — на цінники дивились, але на харчах не економили, що хотілось те й замовляли. середній чек за трапезу на двох був 120 грн.


Харчування по смаковим показникам було різне — не завжди те, що нібито по відгукам було супер було таким на справді. (на прикладі кафе в Ужгороді, яке нібито розхвалювали) Звідси висновок — не всім відгукам можна довіряти.
В деяких колибах стикнулися з тим, що на літо меню в два рази врізане ніж зимою. Офіціант каже, що літом цього-цього й цього ми не готуємо (((
Також трохи засмутило те, що в Карпатах, де море ягід та грибів не завжди в меню можна знайти натуральний компот чи узвар. А в стравах з грибами грибів на стільки бувало мало, що здавалось, що нам подали останню жменьку на всі Карпати! Хоча на трасі стільки бабульок сидить з відрами, що думаєш ніби то вони їх косами там косять.

Про дорогу
Мабуть одна із самих хвилюючих тем. Рідко хто не згадає при слові Карпати, Закарпаття — сводки новин, теми на форумах про стан доріг.


Але ми про те особливо не думали. І це не було для нас причиною не їхати в Карпати. Навіть авто якимось чином для подорожі ми не готували.
Не знаю, можливо вже все полагодили )), а можливо ми не тими шляхами їздили, але ми не відчули жахливості доріг у всій Західні Україні. На всій ділянці нашого маршруту був лише один реально гамняний кусок — це Міжгіря-Калуш(75км), де дійсно доводилось пробиратися зі швидкістю черепахи. А так я б сказав, що стан доріг на 4.
Місцями витрата пального доходила до 5,6 л. ! В мене за два роки не було такої витрати.
Вже на підїзді додому Хмельницький - Вінниця наш доблєсний автодор гарненько полив дорогу бітумом.
На машині залишилась паутинка зі смоли ((
Окрема подяка нашій ласточці, яка витримала всі тягості й нєвзгоди )) Нам до речі в Карпатах стукнула юбілейна цифра — 100 000 км! В подарунок її чекає: чистка дросельної заслонки, діагностика ходової а також мойка з уайтспірітом від смоли ))
Як на мене то маловато туристичних вказівників. Часто доводилось звертатись до місцевих та до інтернету )).

Коротко по маршруту.
день1.
Вінниця-Хмельницький-Тернопіль-Франківськ-Коломия-Микуличин.
перший і останній дні були самі напряжні в плані проведення часу за кермом.
Виїхали годин в 10 ранку в неділю. Приїхали годин в 18 в Микуличин.
По дорозі заїхали в музей писанки в Коломиї. нічого особливого не відучили. Кому по дорозі — можете заскочити. Спеціально б не став заїжджати.


Посилились в колибі "У Павла" в окремому котеджі. Взагалі складається враження, що на Закарпатті слабувато з фантазією. народ не переймається придумуванням назви )).
В одному селі можна спостерігати кілька садиб з однією назвою.


день2.
Микуличин-Гук-Буковель.
По дорозі на Бук заїхали на водоспад ГУК.


Красота подорожувати, коли не вихідний день і немає толп туристів.


По дорозі перекусили в Татарові.


попав в поле зору чюдний девайс мєсних гуцулок ))


Поселились на Буку і пішли в розвідку. Зустріли знайомих, з якими жили в одному гуртожитку в університеті.
Побродили у підніжжя, піднялись горку на верх.


З нашим пузіком вже ніяких походів на Говерлу і катання на великах. Вода в центрі курорту в озері теж була не дуже тепла, тому тут особо ловити нам було нічого.
На виїзді нової окружної дороги до Бука поставили пам'ятник лижнику.


день3.
Буковель-Нижнє селище-Хуст.
цей день був реально насищений. та повний емоцій.
По дорозі заїхали на демонстраційне форелеве господарство. знаходиться височенько в горах, ловити не можна.


Народу взагалі немає. місце не туристичне. господарство побудоване ще в СРСР. Розводят на продаж для ресторанів.
До товарного виду потрібно кормити два роки.


зимою набору ваги майже немає. Покормили якоюсь фігньою з крабів. Вони від неї просто шаленіють.


Відразу за господарством якось імпровізований "митний контроль". перевірили документи і пропустили.


А за цим контролем "центр Європи". якесь не зрозуміле для мене місце — вважаю, що його придумали місцеві чисто як туристичну точку.


Далі був дуже колоритну ділянку маршруту — Рахів-Тячів. я так розумію, що сказується близкість до кордону з Румунами. Солотвино і села поруч то взагалі якийсь Беверлі Хілс. Величезні маєтки, помпезні забори з нержавійки… короче не бідують ))
Їдемо в напрямку Хуста до Нижнього селища куштувати сири місцевого виробництва.


Увага, хто хоче на екскурсію — їхати потрібно зі сторони Хуста. Ми їхали селами звернувши за Стеблівкою — там просто пекло. участок маленький але гамнистий.
Потрапили близько 16-00 на останній екскурс. Цікава екскурсія, нам сподобалась. Роблять 3 види сиру. Сир не з дешевих, але сказати, що він супер смачний… куштували й смачніший )).


в кінці зробили нам невеличку дегустацію.


Після сирів покотилися на Хуст. Заїхали понаблюдати за страусами.


Шкаралупа яйця витримує вагу вагітної жінки! 1 страусине=35 куриних.


Продають по 120 грн\шт.


Потім поїхали покормили оленів.


ферма розводить якийсь спец вид рогатих для ліків. ріжуть роги, труть в порошок, роблять ліки для муЩин ))


ну і в кінці дня, поїхали шукати замок. по дорозі підвезли малолєток в лікарню, які на дитячих пригалках розкроїли собі бошку.
на закаті вилізли на гору, де колись був замок. зараз лише розвалини, які поросли будяками…


Звідти гарний вид на місто.
Ночували в новенькому готельчику біля вокзалу.

день4.
Хуст-Чинадієво-Ужгород.
Поснідали в цьому ж готелі де й ночували. смачно приготовлено.
Вирушили до замку Шенборнів в Чинадієво.


Здоровенний парк.


На території якийсь санаторій.


Позаглядали всюди, куди хотіли й потулили на Ужик.


Ужгорд сподобався.


Спостерігали багато кафешок, де стойка встановлена на тротуарі над самою дорогою.




Уж схожий на більшість міст Західної України і водночас не схожий ні на одне.
Машину залишили біля старої частини міста і пішли вештатися вуличками.


Розпочали прогулянку з величезної липової алеї на набережні старого міста, плавно перейшли на сімпотну вуличку Корзо та сосідні провулки до пішоходного мосту.
В цілому дуже гарне та затишне містечко.

день5.
Ужгород.-Вовчий-Пилипець
Зранку поснідали.


Пішли додивлятись місто. "Унилий" Ужгородський замок.




Потім спустились вниз до набережної і натрапили на дигустаційний зал вініща, але перед дорогою вирішили не накидуватися )).
Десь під обід покинули місто і потулили в напрямку Чинадієво на Вовчий.
Там недалеко від Сваляви форелеве господарство, де можна було трохи побраконєрнічати )).


Тьотя дала нам десяток черв'яків, вудилище і пішла готувати сковорідку.


Не встигаєш закинути як риба вже на гачку.


Награлися, вибрали по рибині, яку хотіли зажарити і віднесли на кухню.
Вода у заводі поступає з гірських струмків. для форелі завжди має бути холодна і проточна.


Поки нам готували смачненький обід сходили до річечки в розвідку. А довкола ні душі! ні машин, ні шуму, ні зв'язку. лише гори і струмки. Мєсто для релакса просто бомба. Хотіли тут і переночувати, але хазяйка сказала, що будиночок заброньований і мають приїхати люди. Шкода, але нічого, взяли телефон, наступного разу точно сюди заїдемо.


Смажена форель схожа на окуня. біле м'ясо, мало кісток, а ті що є добре відстають.


Далі наша дорого лежала на Пилипець, до водоспаду Шипіт.


Дорога Воловець-Пилипець дуже мальовнича, природа просто супер!


Попали до водоспаду вже після 18-00, народу тьма, фотік здох… Водоспад теж сподобався, кращий ніж Гук за Микуличином.
Тут в Пилипці і залишились ночувати. Нормальна колиба, 200 грн на двох зі сніданком.


день6.
Пилипець-Синевірське озеро-Колочава-Міжгір'я
Зранку прокинулись, туманчик, свіже повітря, чути запах свіжо скошеної трави ))


Сьогодні на нас чекає Синевір. Озеро, на якому вже було пів-України, а ми не були.


Добрались до Міжгір'я повернули на вказівнику на "Сенивірську поляну". Да дорожка тут крутовата. Покриття нормальне, але місцями такі перепади.


Потрібно було карапкатися доверху, а потім спускатись вниз до села. доїхали. стоять автобуси і кілька машин. я й подумав, , що транспорт залишають тут.
заплатили, піднімаємось на гору. підйомчик крутий. вказівник показує відстань в 1000 м. якось кажу дивно, ніхто не йде пішки. повз нас проїхало кілька машин на гору. тут в мене закралась підозра, що туди таки можна заїхати. ми пройшли ще метрів 200 вверх. Вже трохи здохли. Потім я все таки одумався і вернувся за машиною. заплатив за вїзд, охоронець тихенько поржав з мене )).І добре що я повернувся за авто, бо топати по тому крутому підйому було б реально в напряг. тим більше ми з пузіком )). Але чомусь саме озеро нас не вразило. на фотках воно здавалось значно більшим. Купатись і рибалити заборонено (( короче не знаю чому, але очікувалось більшого від цього місця.


Обійшли довкола, спустились вниз, перекусили і звалили. Вдруге я б сюди навряд чи приїхав.


Звідси поїхали в Колочаву. там нас накрив невеликий дощик. перечекали в машині.


пішли дивитись вузькоколійку.


Спустились назад в Міжгіря, знайшли житло з вечерею та сніданком і айда спати.


це був останній день замків-водоспадів та інших культурних об'єктів. завтра вже додому.

день7.
Міжгір'я-Рогатин-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця
Хотіли ще заїхати в Свірж, але передумали і вирішили сьогодні вже просто тулити додому. На початку нашого фінального маршруту додому ми стикнулись з тим карпатським бездоріжжям, про яке всі розповідають. для нас це був кусочок Міжгіря-Калуш(75км), Насилу ми його вимучили. Далі була краща дорога і поїздка вже не була такою важкою. в начало четвертого ми добрались до Тернополя.
Дуже хотілось побувати в "не звичному" ресторані-музеї -"Старий млин".




смачненько пообідали і повалили на родіну. Вдома були десь в началі дев'ятого.

ну, і на останок
Спростереження.
В Карпатах була помічена цікава штука — корови, які блукають самі по собі. Всі з дзвіночками, але без пастухів! Можна було зустріти корову кілометрів за 10 до найближчого села )). Все б нічого, але їх чомусь пре ходити по дорозі. Валиш ти собі по трасі і тут з-за повороту рогата, спочатку нормально так стрімались, а потім під кінець подорожі ми до них звикли )).
Ще нас здивувало, коли в колибах приносять прибори обідні в лаптях, плетених звісно, але фішки цієї ми не доперли…
Також цікаво було спостерігати, як в глибоких селах, де здавалось люди недавно дізнались, що таке електроенергія стоять мусорні баки, окремо для пластику і окремо для харчових відходів. Причому не в туристичних місцях, а звичайних зажопних селах. У нас в місті їх не скрізь побачиш. А в кількох багатеньких селах на кордоні з Румунієї, спостерігали сміттєві бачки з колесами, на дорозі біля кожного двору.
Окрема тема про закарпатську мову. Інколи вони так швидко шпрекають, що ніфіга не зрозуміло. Кумедно чути, коли вони замість слова "так" говорять "йо-йо". (тільки не "йоу-йоу" як афроамериканці )
Дуже багато транспорту на Євро номерах — Румуни, Чехи, Поляки, Венгри. Ізрєдка попадались росіяни і білоруси. В деяких селах майже біля кожного двору стоять машини на таких номерах, можливо це заробітчани… хз короче.
Мєсна мережа маркетів — АВС. по всюди — АВС Зіна, АВС Наташа… ) (коли тиждень їх бачиш вже сам про себе посміхаєшся)

Все. Всім хто дочитав спасибі за увагу ))

[VVD]

Классный отчет!
Красивейшая природа!!!

[HCNY]

Супер отчет! По жилью совсем маленький бюджет, как по мне, сколько в среднем сутки проживания стоят в курортный сезон?

[Lady]

Отчет _СУПЕР!!!!!!!
а Карпаты- это даже лучше чем море!!!!
мы там и летом и зимой были- супер!!!

цены - радуют, природа- завораживает!!!!

Цитата:В Карпатах була помічена цікава штука — корови, які блукають самі по собі. Всі з дзвіночками, але без пастухів! Можна було зустріти корову кілометрів за 10 до найближчого села )). Все б нічого, але їх чомусь пре ходити по дорозі. Валиш ти собі по трасі і тут з-за повороту рогата, спочатку нормально так стрімались, а потім під кінець подорожі ми до них звикли )).

как говорят местные- корова у них священое животное
а еще эти коровы умеют лазить по горам

[Lady]

(01-08-2013 09:45)HCNY :  Супер отчет! По жилью совсем маленький бюджет, как по мне, сколько в среднем сутки проживания стоят в курортный сезон?

мы летом отдыхаем по 100 грн с человека с 2-х разовым питанием

[RomenOLI]

(01-08-2013 09:45)HCNY :  Супер отчет! По жилью совсем маленький бюджет, как по мне, сколько в среднем сутки проживания стоят в курортный сезон?

зимою у нас житло в середньому виходило по 180-200\людину. зі сніданком. 4 роки їздимо по 1-2 рази в сезон, зупиняємось переважно в Паляниці, кілька разів в Яблуниці. до кас 5 хвилин їхати.

[Maybe]

Хороший отчет, хороший маршрут.

[Tomor]

Молодцы ребята

[Шкодчук]

Гарно!

Можливо я не помітив, а були якісь водойми по дорозі, де можна купатися?

[Vovan]

Хороший отчет
Прикольный стиль изложения