В Киеве через Днепр протянули 600-метровую канатную дорогу.

[Мастика Пещера]

Владислав, в Киеве не скоро буду. Боюсь проценты к тому времени большие насчитаете

Шкодчук, да настроение чето не веселое

[Шкодчук]

(11-07-2012 22:17)Мастика Пещера :  ... да настроение чето не веселое

Тогда, желаю хорошего настроения!

PS Все проходит...

[Vantala]

(11-07-2012 21:53)Владислав :  

(11-07-2012 21:30)Мастика Пещера :  Меня и так тут недолюбливают

Кто? Любовь она штука тонкая.

+1 кто? ...с другой стороны....если долюбят,не факт что будет лучше

[VLADICHEK]

(11-07-2012 21:30)Мастика Пещера :  Меня и так тут недолюбливают

И меня тут недолюбливают

П.С. По канатной дороге, завязав на шею, пропустить покращувачив

[manjik]

(12-07-2012 06:57)VLADICHEK :  П.С. По канатной дороге, завязав на шею, пропустить покращувачив

нет... зафиксировать...

[Владислав]

(11-07-2012 22:17)Мастика Пещера :  Шкодчук, да настроение чето не веселое

Каждый человек сам кузнец своего настроения.

Цитата:....если долюбят,не факт что будет лучше

Эт точно ... сразу один из смыслов жизни - пропадет.

[Igoo]

про эту дорогу везде пишут и говорят, там наверно очередь на пол года. нужно приходить в 5 утра записываться, а потом ходить отмечаться. )))))

[Шкодчук]

Кілька днів працює найдовша мотузкова переправа через Дніпро у Києві - троллей від Арки Дружби Народів до Труханового острова. Днями його внесли до Книги рекордів України як найдовшу мотузкову переправу над водою. Довжина тросу 600 метрів.

"Почали ми все будувати з першого липня, будували троллей два дні, - розповідає інструктор троллею Ярослав Матвійчук. - Перший день поставили наш майданчик, а другого дня натягували мотузки. Перекидали їх через ліс до дороги. А потім пішли на міст, і звідти тягнули мотузки на Труханів острів. Там їх закріпили. На старті і на фініші противага - по 5 тонн: залізні кліткі з вантажем - пресованим піском. На старті працюють три людини, а на фініші — двоє: один ловить, другий роздягає. Коли подубували, кілька днів випробовували — запускали контрольні вантажі - 160-кілограмові мішки з піском, потім почали спускатися самі. Я спустився разом з велосипедом. Щодня спускаються приблизно по 50 чоловік. Стою на фініші. Після спуска обіймають і дякують, що зловив. Кажуть, що найстрашніше летіти навіть не над Дніпром, а над автотрасою. Половина — жінки, які хочуть екстриму. Кажуть, відчуття подібні до таких, коли стрибаєш з парашутом."

До майданчика підходить чоловік років 36 у футболці, який щойно спустився, забирає свого велосипеда. Сміється: "Бувало і крутіше, але красивіше не було".

Інструктор Андрій Любич закріплює пояс на наступному охочому: "Летіти над Дніпром можна не тримаючись за трос і догори ногами, але на фініші раджу згрупуватися. Тому що швидкість немала, і під час гальмування ви її відчуєте, - відпускає запобіжник і легенько штовхає. Чоловік плавно минає дерева і за мить опиняється вдалині над Дніпром.

"Багато хто каже, що хотілося б швидше, тобто, щоб кут падіння був гостріший, - пояснює Андрій. - Тут не несе дуже швидко. В зоні штилю швидкість була б значно більшою, а тут над рікою боковий вітер призупиняє рух. Раніше робили троллеї в ярах — там розвивали швидкість до 80 кілометрів на годину. Тут 60 максимум. Людина долітає до Труханового менш ніж за хвилину. Емоцій найбільше у жінок. Раз спускався 70-річний дідусь. Онуки зробили подарунок: привели дідуся, бо у нас же написано: від 3 до 75. Одягнули, чоловік уже глухуватий був, не розумів, що відбувається. Питали — "Хочете?" - "Хочу". Пустили, поїхав. Хлопці кажуть, приземлився з усмішкою від вуха до вуха. Був і молодший, під 60. Чоловік раніше займався альпінізмом. Каже, одягайте, хлопці, хоч молодість згадаю.

Gazeta.ua
http://www.autotravel.ua/news/nayistrash...yivskim-t/