Serhij
Классик
Повідомлень: 1 400
Приєднався: Mar 2013
Киев
A7 1.4TSI CHPA (була А5 2.0FSI BVZ)
|
|
19-07-2014 13:11 RE: Поддерживаете ли Вы ввод войск РФ на територию Украины?
|
Прошу заранее простить за "простыню"
http://zik.com.ua/ua/analytics/2014/07/1...ktu_507039
Російсько-українська війна: варіанти завершення конфлікту :Конфлікт на Донбасі стає все більш кривавим. Після збитого терористами малайзійського Боінга ця війна вже вийшла за межі лише цих країн. Тому, все більше людей цікавить питання, коли закінчиться війна і що буде потім. Спеціалісти Центру з інформаційний проблем територій НАН України презентували прогноз можливих сценаріїв завершення війни та подальшого розвитку українського суспільства на основі загальносвітових та внутрішньоукраїнських процесів.
У суспільстві, як і в природі все відбувається закономірно. Події не передбачувані, не прогнозовані, залежні від багатьох випадкових обставин та суб’єктивних чинників, вписуються у прогнозовані процеси, які мають свої причини, свої передумови та своє логічне завершення. Таким чином, процеси, що визначають наслідки російсько-української війни залежать від теперішнього етапу історичного розвитку України, Росії та світу і варто розглянути їх детальніше.
Україна
Незалежність України відбулася внаслідок того, що радянська владна еліта, відповідно до наростання визвольного потенціалу українського народу та зовнішніх обставин, очолила процес формування нової держави, зайняла в ній ключові позиції, передовсім у розподілі економічного потенціалу. Таким чином, утворилася кланово-олігархічна система, яка стала реальним гарантом незалежності України. Ця ситуація з самого початку не задовольняла суспільні верстви, які були орієнтовані на побудову громадянського суспільства за європейським зразком. Проте, вони були дуже слабкі, а пострадянська кланова система певний час давала розвиток і стабільність. Існування цієї системи було неможливим без двох інструментів управління суспільством: неправдивого формування громадської думки (брехні) та корупції. Деструктивний характер цих інструментів привів до неможливості подальшого розвитку, потребу в якому усвідомлювало суспільство. Однак, суспільство було не готове взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні. Люди очікували на нових вождів, які б з самовідданістю та самозреченнями вели б їх до світлого майбутнього, а ці вожді виявлялися ставлениками олігархів, які намагалися самі стати олігархами. Революція Гідності показала, що відбувся перелом. Суспільство показало свою готовність взяти на себе відповідальність, скинувши неугодну для нього владу. Системи це не змінило, але утвердило прагнення до такої зміни. Процес заміни кланово-олігархічної системи громадянським суспільством є зараз основним суспільно-політичним процесом в Україні.
Росія
На відміну від України, кланово-олігархічна система в Росії значно стійкіша через великий ресурсний потенціал, що є основним джерелом стабільності такої системи, різношерстість та неготовність до змін населення, ефективне використання радянських методів управління суспільством (брехня та насильство).
Світ
Геополітичні процеси у світі визначаються завершенням переходу від післявоєнної двополюсної системи до нової ситуації, коли одна чи дві держави не можуть контролювати, відповідно до своїх інтересів, ситуацію у світі. Нездатність США бути гарантом світової політичної системи виявилися у неспроможності контролювати ситуацію в Іраку та Сирії. На роль нового лідера претендує Китай, однак він не має для цього достатньої кількості військових та політичних засобів. Економічні тенденції у світі визначаються призупиненням процесу катастрофічного вичерпання ресурсів, внаслідок розвитку мікротехнологій та енергозбереження.
Україна, незалежність якої стала визначальним чинником у руйнуванні двополярної політичної системи, не може не бути однією з ключових об’єктів глобального геополітичного значення. Тому, як і під час розпаду СРСР, основний вплив на ситуацію в Україні мають зовнішні чинники. Але в наш час через слабкість геополітичних центрів більше значення відіграють внутрішні чинники і воля українського народу, що й проявилося у Революції Гідності. Таким чином варіанти завершення російсько-української війни в однаковій мірі залежать як від інтересів зовнішніх сил, так і від здатності нашого народу відстоювати власні інтереси. Проте, через суб’єктивні чинники й мінливість обставин, ймовірними є різні варіанти розвитку російсько-української війни: завершення війни до кінця літа; до початку зими; до кінця січня 2015 року та затягнення конфлікту на час більше одного року.
Завершення війни до кінця літа
У цьому варіанті найбільше зацікавлений український Президент та інші вищі керівники держави. Він міг би бути найменш безкровним для народу, але він призупиняє на певний час процес демонтажу кланово-олігархічної системи. Адже ця система стане переможцем у боротьбі з Росією, а переможців не руйнують. Проте, система все ж не має жодного потенціалу розвитку, потенціал гідності та самоусвідомлення українського суспільства наростає. Тому час миру з системою мав би бути використаний для структуризації суспільства, так щоб до очікуваних осінніх соціальних конфліктів, пов’язаних з відчутним падінням рівня життя населення, осередки громадянського суспільства змогли ефективно протистояти владі. У цьому випадку Президент мав би зробити вибір: з системою чи з народом. Від цього вибору залежало б близьке майбутнє України і все майбутнє Президента. Якщо Президент стане на бік народу, то відбудеться швидке оновлення системи, якщо ж ні, що ймовірно при недостатній активності суспільства, процес стагнації кланово-олігархічної системи може тривати до п’яти років. У цьому варіанті зовсім не зацікавлена Росія, яка не вичерпала можливостей використання України для внутрішнього посилення влади Путіна й впливу на ситуацію у світі.
У випадку швидкої перемоги Росії і обмеження окупації лише Донбасом, українське суспільство одержує можливість не займатися проблемним з економічної, політичної та соціально-психологічної точки зору своїм регіоном, а зосередитися на внутрішньому вдосконаленні. Як і у випадку перемоги України, визначальним стає прискорене громадянське структурування суспільства, для того, щоб восени поставити перед Президентом Вибір. Але ймовірність позитивного рішення Президента у цьому варіанті менша.
Завершення війни до початку зими
Цей варіант ймовірно найгірший для української влади. Невиправдані надії на швидке наведення порядку в країні, на тлі загострення економічних проблем, ведуть до швидкого усунення влади як це сталося з режимом Януковича. Росія також не зацікавлена у цьому варіанті, адже можливості для використання конфлікту ще існують, а революційна ситуація в Україні може істотно похитнути стабільність режиму Путіна. Ймовірне, ціною значних жертв, але швидке й невідворотне оновлення України може стати для Росії початком катастрофи. У такому варіанті також не зацікавлена Європа, для якої взагалі неприйнятні будь-які революційні зміни, особливо якщо вони позначаються на її економічних інтересах. Натомість, у цьому варіанті сповільнюється процес зміни світової геополітичної системи. Виникають підстави для активного й переможного втручання США та їх союзників. Проблеми з постачанням російських енергоресурсів в Європу, що виникають у цьому варіанті, стимулюють розвиток енергозбереження, тобто прискорюють процес прогресивної переорієнтації світової економіки.
Завершення війни до кінця січня 2015
Цей варіант найбільш вигідний для Росії. Час достатній для руйнування економіки Донбасу, особливо, пов’язаної з енергетичними ресурсами, що є важливим конкурентом для економіки Росії. Злість, нашпигована наркотиком брехні російського народу щодо України, пройде, як у наркомана проходить ейфорія і починається «ломка». Тому, дальше продовження війни може обернути ненависть до України в ненависть до самої російської влади. Щодо ситуації в Україні, то цей варіант створює ситуацію, коли спільними зусиллями й олігархічних кланів вдасться зупинити осіннє піднесення суспільної активності. Тоді, після незавершеної революції ентузіазм населення вичерпається. Песимістичні настрої, які так характерні для нашого народу, призупинять подальше структурування суспільства. Кланово-олігархічна система буде здаватися вічною. Але це найгірший варіант для США. Завершення війни до кінця січня 2015 року для Сполучених Штатів буде більшою поразкою, ніж Сирія та Ірак разом узяті. Адже Близький Схід – це економічні інтереси та інтереси близького союзники – Ізраїлю, а Україна та східна Європа мають для американців велике культурно-цивізілаційне значення. Крім того, нівелюється перемога США у Холодній війні, яка є важливим елементом гордості американського народу. Зовнішні вияви процесу самоусвідомлення українського народу зупиняються, проте глибокі й невідворотні психологічні, економічні та суспільно-політичні зміни продовжуються, щоб через кілька років після чергового етапу ослаблення Росії новою ефективною революцією.
Затягнення конфлікту на рік і більше
Для всіх сторін конфлікту вимагає додаткових ресурсів, на які вони очевидно не розраховували. Це провокує повільне, але неухильне й стійке наростання настроїв незадоволення як в Україні, так і в Росії. Погіршення економічної ситуації, психологічна криза стимулює громадські еліти, які справді думають про майбутнє своїх країн зайнятися пошуком нових, надійних, ефективніших засобів для перемоги. Хоча кланово-олігархічна система стабілізується, можливо внаслідок певних косметичних змін, наприклад, зниження норми «відкатів», проте розуміння її безперспективності наростатиме. Через суспільну стагнацію прямої боротьби проти системи певний час не буде. Разом з тим громадянські утворення для захисту своїх локальних інтересів, які формально не виступають проти системи, але підточують її основу, після стабілізації військово-політичної ситуації в країні без значних зусиль зметуть стару систему, яка буде вже цілком недієздатною. Але в цьому варіанті треба пройти через великі страждання, розчарування та терпіння.
Петро Жук, Назар Мазур, Роман Соломонюк, для ІА ZIK
|
|
![[-]](https://www.skoda-club.org.ua/forum/images/collapse.gif "[-]")
