Свечи зажигания

[Er@ser]

https://www.ngk.de/nc/ru/podbor-produkci...TAVIA%202/
выбирайте что вам нужно.это офф сайт NGK

[Лесничий]

(01-03-2017 22:33)Koss_ :  подойдет ли для 1,6 mpi bsf (газ/бензин) NGK VL-24 BKUR6ET-10 или искать что то другое???

Подойдёт.

Но для газа уместней использование более холодных свечей с меньшим межэлектродным зазором (0.7-0.8мм).
А если есть лишние фантики, то сразу нечто ирридиево-платиновое.
В последних, при бОльшем межэлектродном расстоянии за счет уменьшенного диаметра центрального (и напайки корпусного электрода - если есть) получают более длинную дугу при более низких напряжениях пробоя. Все свечи серии "для LPG", которые мне встречались, по последнему принципу (платина\ирридий) и сделаны (источник - каталоги DENSO\NGK).

[SergM]

Лесничий :А если есть лишние фантики, то сразу нечто ирридиево-платиновое.
В последних, при бОльшем межэлектродном расстоянии за счет уменьшенного диаметра центрального (и напайки корпусного электрода - если есть) получают более длинную дугу при более низких напряжениях пробоя.

– Це цікава фізика. Електричне поле визначається напругою на електродах та відстанню між ними. Чим більша відстань – тим більша напруга пробою проміжку за інших рівних обставин, а ось після пробою відбувається дуга та електрична корозія електродів.

Тонші електроди ірідієво-платинових свічок більш стійкі до корозії і витримують більшу щільність енергії, відповідно їх можна зменшити і за тієї ж напруги з ними отримуємо вищу щільність енергії у дузі, бо дуга займає менший об'єм, а значить – кращий підпал паливно-повітряної суміші. Ось і все.

[Лесничий]

(02-03-2017 09:24)SergM :  – Це цікава фізика. Електричне поле визначається напругою на електродах та відстанню між ними. Чим більша відстань – тим більша напруга пробою проміжку за інших рівних обставин

Есть еще третий параметр, называется напряженность, который зависит от напряжения, формы и площади электродов. Уменьшение площади электродов позволяет увеличить напряженность эл поля и вызвать пробой при меньшем приложенном напряжении. Я это имел ввиду.

[ylupan]

Помогите определиться: VAG оригинал или NGK PFR7S8EG
И кто-нибудь знает, какая именно модель свечи прячется за наклейкой VAG?

[Лесничий]

(02-03-2017 12:10)ylupan :  Помогите определиться: VAG оригинал или NGK PFR7S8EG

я против переплат вагену, выбрал бы NGK PFR7S8EG

(02-03-2017 12:10)ylupan :  И кто-нибудь знает, какая именно модель свечи прячется за наклейкой VAG?

А что, выше файлик из Эльзы вообще не помог?
Вагену поставляют и Bosch и NGK и Beru. В оригинальной коробке может быть
всё, что угодно (в рамках приличия).

[ylupan]

(02-03-2017 12:22)Лесничий :  

(02-03-2017 12:10)ylupan :  Помогите определиться: VAG оригинал или NGK PFR7S8EG

я против переплат вагену, выбрал бы NGK PFR7S8EG

(02-03-2017 12:10)ylupan :  И кто-нибудь знает, какая именно модель свечи прячется за наклейкой VAG?

А что, выше файлик из Эльзы вообще не помог?
Вагену поставляют и Bosch и NGK и Beru. В оригинальной коробке может быть
всё, что угодно (в рамках приличия).

p.s. может пригодиться кому-то
[attachment=92046]

[SergM]

Лесничий :

SergM :– Це цікава фізика. Електричне поле визначається напругою на електродах та відстанню між ними. Чим більша відстань – тим більша напруга пробою проміжку за інших рівних обставин

Есть еще третий параметр, называется напряженность, который зависит от напряжения, формы и площади электродов. Уменьшение площади электродов позволяет увеличить напряженность эл поля и вызвать пробой при меньшем приложенном напряжении. Я это имел ввиду.

Напруженість – векторна величина і характеристика поля. Відповідно у просторі вона визначає різницю потенціалів у електричному полі. У нас ситуація зворотня – ми прикладаємо до електродів напругу (різницю потенціалів) щоби створити електричне поле у зазорі. Сперш напруга між електродами збільшується до моменту пробою (відповідно і напруженість теж) потім отримуємо нелінійний токопровідний елемент у вигляді дуги – плазми.

Форма і розміри електродів впливають на сам процес пробою бо концентрують або розподіляють енергію дуги. Просто є ефект вістря – досягається максимальна нелінійність поля і концентрація енергії. Стандартні свічки вимушено роблять з електродами відносно великої площі внаслідок забезпечення потрібного ресурсу. Тонші електроди ірідієво-платинових свічок провокують концентрування енгергії і створюють більш енергетичну дугу – з більшою температурою / енергією.

Якщо на пальцях, то за великих електродів енергія дуги розподіляється у просторі і може створюватись кілька дуг меншої щільності, а за наявності вістря усе навпаки – процесс пробою більш інтенсивний, виникає швидше і концентрує енергію.

[Лесничий]

(02-03-2017 17:21)SergM :  Напруженість .....Відповідно у просторі вона визначає різницю потенціалів у електричному полі.

Звучит сказочно. Вы просто мастер создавать свою терминологию и пытаться её внедрять.

Прописные истины (легко гуглятся):
- термин "разность потенциалов" не является эквивалентом термина "напряженность электрического поля";
- термин "пробой" подразумевает превышение некоторого значения напряженности поля, а не любого другого параметра;
- напряженность поля связана не только с разностью потенциалов, а еще и с площадью и формой разрядных поверхностей электродов;
- искрообразование - результат действия на топливно-воздушную смесь со стороны электрического поля, а одним из основных параметров эл поля является напряженность, но не разность потенциалов.

Видно книжки и учители у всех разные, поэтому давайте каждый останется при своём.
Дабы всевидящее око не классифицировало написанное как флуд, не имеющий отношения к свечам, предлагаю ограничиться уже написанным. Кому интересна правда пусть ищет сам.

[SergM]

Лесничий :

SergM :Напруженість .....Відповідно у просторі вона визначає різницю потенціалів у електричному полі.

Звучит сказочно. Вы просто мастер создавать свою терминологию и пытаться её внедрять.

Прописные истины (легко гуглятся):
- термин "разность потенциалов" не является эквивалентом термина "напряженность электрического поля";
- термин "пробой" подразумевает превышение некоторого значения напряженности поля, а не любого другого параметра;
- напряженность поля связана не только с разностью потенциалов, а еще и с площадью и формой разрядных поверхностей электродов;
- искрообразование - результат действия на топливно-воздушную смесь со стороны электрического поля, а одним из основных параметров эл поля является напряженность, но не разность потенциалов.

Видно книжки и учители у всех разные, поэтому давайте каждый останется при своём.
Дабы всевидящее око не классифицировало написанное как флуд, не имеющий отношения к свечам, предлагаю ограничиться уже написанным. Кому интересна правда пусть ищет сам.

Вибачте, але казково звучить Ваше... Я лише дещо спрощую і популяризую. І не цитую підручники та можу легко вивести необхідну Вам формулу.

(P.S. Я розумію що Вам не сподобалась попереднє, коли я пропонував розглядати "ємність витрачену на заряд акумулятора". )

Так ось, якщо маємо однорідне електричне поле (= між двома пласкими паралельними електродами), то його напруженість повністю визначається різницею потенціалів (гуглили чим міряється? – вольтами на метр).

Термін "пробій" означає протікання електричного струму через діелектрик або по його поверхні при збільшенні різниці потенціалів на електродах / напруженості електричного поля з утворенням іскри / плазми.

Напруженість поля – векторна величина пов'язана з самим полем і як фізична абстракція пов'язана лише з різницею потенціалів та відстанню. Його фізична конфігурація задається формою електродів, а крайові ефекти та їх крайність – ефект вістря, є лише проявами конкретних неідеальностей. І пов'язано це все ж з тими нелінійностями (саме тому блискавки не протікають по фізично найкоротшому шляху наприклад).

Тому якщо відкинути неідеальність повітря, то за напруги на будь-яких електродах 10 кВ та відстані 5 мм напруженість поля між ними не буде відрізнятися від форми електродів – буде мінятися лише форма поля (силові лінії).

За реального повітря ефект вістря описується дуже просто – внаслідок різкої нелінійності електричного поля рух атомів та молекул повітря у цьому полі концентрується біля нього і відбувається локальна поляризація. При збільшенні різниці потенціалів відбувається іонізація і виникає пробій. Між пласкими електродами окремі іони слабо взаємодіють між собою тому можна отримати протікання слабкого електричного струму навіть без іскроутворення (на цьому принципі наприклад працюють газорозрядні лампи тліючого розряду). А якщо маємо вістря, то більшість іонів концентруються близько нього і це сприяє кращій передачі енергії іншім іонам і молекулам у цьому обмеженому просторі, в результаті отримуємо кращу іонізацію та іскроутворення і більший струм, що підтримує та розганяє процес.

Інакше кажучи – між двома пласкими електродами при 10 кВ та відстані 5 мм пробій як такий може і не виникнути (але може протікати струм внаслідок руху іонів), а якщо ми один з них замінимо на вістря – можемо спостерігати іскру. Тобто у реальному світі форма вплине на параметр "напруга пробою", але несильно і завдяки нелінійностям / неідеальностям. Та ніякого впливу на напруженість електричного поля форма електродів не спричинить – максимальна буде визначатись лише відстанню та різницею потенціалів, зміниться лише форма поля.

Напруженість поля тому і векторна величина, бо описує нелінійні / неоднорідні поля. Лінійність – лише окремий простий випадок і тоді достатньо напруги між двома електродами. У нелінійному полі максимальна напруженість буде по прямій силовій лінії – найменшій відстані між електродами, але реальний пробій не буде протікати по цьому найкоротшому маршруту.

Інакше кажучи – мене зачепило те що Ви плутаєте напруженість електричного поля з напругою пробою і визначаєте залежність напруженості від форми електродів (збільшується / зменшується), у той час коли просто змінюється форма поля і відповідно напруженість у різних його частинах.